Дріботять твої кроки шумливими зграями,
Барабанять по серцю і цу́плять тишу.
Ти – хиток резонансів, що вітер краяли,
Ти мов здобич слабка, а насправді – хижий.
Я пишу конспекти пальцями в пла́стирях,
Поки вуха наповнює шум дистоні́ї.
За вікном люди-равлики човгають в панцирях,
Парасольки під зливою швидко хмеліють.
Я пірнаю в теорію, закриваюсь практикою,
Для сусідів вмикаю свого Дво́ржака.
Але кроків відлуння зшиває з клаптиків
Наші мрії, вже кимсь поно́шені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525386
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2014
автор: Юлія Кириленко