Сповідь

Я  –  лише  тінь  в  театрі  темноти.
Я  риба  безока  на  мілині,
Як  воєн  серед  ворожих  замків.
Я  ще  жива,  та  між  катафалків.

Я  –  обрубок  щастя  на  смітнику,
Куля  в  обличчі  поганому  віснику.
Я  –  лялька  кинута  дитиною.
Я  –    цуценя  задушене    людиною.  

Я  –  спалена  сторінка  брехливого  листа.
Я  –  камінь  у  воді  розбитого  моста.
Я  лише  пустка,  сльози  бідноти,
Я  –  лише  тінь  в  театрі  темноти….

Ви  знаєте,  насправді  я  ніщо!
Та  знаєте,  я  гірше,  ніж  ніщо!
Тепер  ви  вільні,  спасибі  за  увагу.
Щоб  вислухати  це,  потрібно  мати  велику  відвагу.  

26.12.07

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52537
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.12.2007
автор: Lacrima