Ізранку дощ вистукує мотиви
Пісень прадавніх на литаврах стріх ;
Наспівує мелодію тужливу
Про хмарозиму, про холодний сніг...
Вистукує -видзвонює краплинно ,
Мов бісер, ноти сипляться згори;
А у калюжі, ніби човник, плине
Шматок старої темної кори...
За пасажира- втрачена надія ,
Шукає берег Ілюзорних Мрій ...
А вітер стугонить, безжально віє ,
Спліта у коси вижухлий пирій...
А дощ іде ... Рахує метрономно
Сльотаві па минулого часУ;
І бубонить уїдливо -невтомно
До осені: "Вальсуй! Вальсуй! Вальсуй!.."
І щось в мені розхлипалось тихенько ,
Підспівує дощу на всі лади...
І вересень, води набравши в жменьку,
Змива твої розсипані сліди.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525317
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2014
автор: Любов Ігнатова