Помаранчеві стільці


Вся  кухня  витала  у  запаху  кави,
І  марила  дівка  на  кухні  про  щось,  
Співали  із  нею  стільці  ті  лукаві,  
Сонця  відбиток  у  них  знайшовсь.

І  світло,  що  йшло  від  їх  помаранчу,
П"янило  Джульєту  малу.
Вона  говорила  із  ними  про  танці
Й  кричала  щодуху:  "Палю!"

Вони  танцювали  навколо  кругами,
Її  огортали  своїм  вогнем.
Вона  говорила  як  із  гробами,
Забувши  про  плинність  проблем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525270
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2014
автор: Alia