Надобраніч

Всім  надобраніч,  я  іду  спати.
Прокинуся  завтра,  а  все  як  завжди.
Розплющити  очі  і  знову  вставати..
О  ноче  прекрасна,  зажди!

Не  хочу,  не  можу  зі  світом  зтикатись.
Простіше  сховатися  від  проблем.
Мені  б  тільки  вечора  дочекатись..
Й  забитись  під  ковдру  зі  смутком  й  жалем.

І  хто  допоможе?  Хто  збудить  від  сну?
Жагу  до  життя  хто  мені  поверне?
Як  розчахнути  кімнату  тісну?
Хто  прожене  повсякдення  сумне?

Я  буду  чекати,  я  буду  хотіти
Покинути  стіни  з  тобою  вві  сні
І  високо-високо  так  полетіти,
Так  високо,  як  ніколи  не  вдасться  мені..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525177
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: GreatAna