Сідає сонце.
Я сідаю на коліна,
Дивлюсь за горизонт твоїх очей.
Давно вже я боюсь таких речей –
Гаряче серце і роздерта спина.
За ніч доплачу виспані пісні,
Себе під ніж –
Колекція зі шрамів.
А лікуватися – молитви з твоїх храмів, -
І говорити зі святими уві сні
До ранку, а коли воскресне день,
І скресне крига сумнівів й мовчання,
Наш стукіт серця –
замість привітання,
І рук торкання –
Замість віровчень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525041
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Св. Простота