Затужила осінь. Плаче...
Дощ на склі як сльози наче
І не рада вона квітам
І не бачить вона світу
За заплаканим вікном
Все ховається за хмари
І блукає мов примара
У туманах сивочубих
І ніхто не приголубить
Навіть зрідка, потайком
Вітри злі не обігріють
Та вони ж цього не вміють
Лише листям по жбурляють
Й в хороводі заховають
Під барвистим цим вінком
Щедра осінь одинока
На нас дивиться звисока
Ніби каже - "Я не винна,
Що вже віхола невпинно
Закружляє тут танком..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524711
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2014
автор: AKM