Зректися звичного малюнку,
Порвати з ним, та не лишень, -
З диктатом регулярним шлунку
І пристрастю своїх кишень,
Відчути волю і разо́м
Тернову болісну колючку
І кров, що сунеться чолом,
За межі сталі вийти рвучко,
Напружить серце (заслабе́!)
І в іншому знайти себе,
В собі - воскреслого Христа,
Який на іншого з любов'ю,
Спираючись на вмитий кров'ю
Пере́тин грубого хреста,
Глядить, глухий до славослов'я,
Свідомий власного поста́,
І відшукати - на хвилину,
Хай ненадовго, хай на мить -
В собі та в іншому людину,
Якій чуже своїм болить,
Що здатна іншого любити,
Не менше, ніж своє єство,
І зло від блага розрізнити...
А милосердне Божество
Підстави знайде для спасіння,
На нашім хресному шосе
Нас не в неділю - в Воскресіння
Згадає - і простить усе.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524421
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2014
автор: Максим Тарасівський