Земля знов палає, орють землю «гради»,
Ридає і далі донецька земля,
По всій України дитину чекати
На курну дорогу виходить рідня.
Стривожений батько скупою сльозою,
Щоденно вмиває старече лице.
А мати хустинку бере із журбою,
По білім волоссі веде гребінцем.
Вернися синочку, вернися дитино,
Немає кому нам зібрати врожай,
Думками до тебе щоденно ми линем,
А якщо не можеш, хоч вісточку дай.
Вернися здоровим, здобудь перемогу,
Не спиться нам, сину, щодень не до сну,
Вернися, синочку, ми молимось Богу
І разом із татом клянемо війну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524376
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2014
автор: Віталій Назарук