Небо накинуло шаль голубий,
Торки країв на дерева спадають,
М’яко голівки зелені торкають,
Запах женуть із долин луговий.
Ранок піднявся, зарядку зробив,
Золотом шаль заходивсь малювати.
Краплі розхлюпав на трави, на хати,
Трішечки фарби на вікна пролив.
Вітер із нірки злетів, мов літак.
З гіллям у «Лови» він грати зібрався.
Та хто б у спритності з вітром змагався?
Втік, не дограв, не зостався і знак.
Заметушилися люди в домах.
Запах кавусі із кухні подався.
Ранок так мило стояв, посміхався,
Смаком повидла лишивсь на губах.
Шаль - в укр. мові може вживатися як імненник жін. роду і як іменник чол. роду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524327
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)