Твої сумні розтоптані думки,
Ніхто не хоче з полу підіймати
А ти тендітними своїми коліньми,
Повзеш щоби їх всі зібрати.
А вітер наче ворог твій
Як попіл їх по світі розкидає
І тихий,але темний буревій,
Знов по шматочку серце розкрадає.
Проте,повзеш,бо серед них надії
На знов щасливі довгі вечори,
Вони несуть заковані,тендітні мрії,
Його блакитні очі кожну ніч у сни,
Вони несуть твоє життя по світі,
Через мільйони інших почуттів
Дай Бог кохати всім як діти..,
Як ти кохаєш...без усяких слів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524277
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Горобець Наталія