Я давно вже не людина,
звіром народився я.
Крик ворони – колискова,
вий вовків – лагідні слова.
І того ранку на зорі.
Всі п’ять стихій,
поклялись вірності мені.
Я силу получив і злість,
ненависть і бажання крові.
І звіром, я, серед людей.
Ночами бережіться долі.
І місяць повний,
світить в темноті.
І кров звірина закипає,
бажанням крові наповняє.
І ви, хто кличитись людьми.
Сьогодні, мій час розплати.
Багряні ріки потечуть.
І ви заплатите за все!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524238
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Andry Monk