Я не бачив на тобі жодної з твоїх вишиванок,
Світанкових розкішних мережив.
І в серце врізаються, мовби рубанок,
Спогадів отруйних сірі вежі!
Спогади гіркі,немов китайські стіни,
Ілюзорна світла й тіней гра.
Мої нерви- струни мандоліни.
Ти-моя намолена гора!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2014
автор: Той,що воює з вітряками