Все скінчилось, не почавшись,
Це не радує мене,
Що сталося, вже знову,
Чого життя, все так іде?
Іде не так, як би хотілось,
І радості, вже не несе,
Не несе, уже давно,
Тільки мить, секунду щастя, от і все,
І більше щось нічого.
Можливо, це вже велика вдача.
Можливо, так і є.
Та все ж таки,
За цим всім йде, також печаль,
Від нездійсненої мрії,
Від розчарування,
Прибитого бажання.
Чим більше спроб,
Вчинків, і думок, які не збулись.
Тим пустіше, в середині стає.
Враження таке, немов скінчились відчуття...
І страх, що вже не зможеш повторити,
І ніжність ця, назавжди пропаде...
Пропаде і де її шукати?
Сама напевне, колись, та все ж прийде.
Прийде, і почуття нові, з собою принесе,
Дочекатись треба, неодмінно,
Бо, без цього, щастя не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524022
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: I'm tired of time