На війні, як на війні -
Мов життя проходять дні,
Смерть хапа́ весь час за ноги
І немає перемоги.
Знов в бою нестало друга,
Нерви крутить від напруги -
Це неправда, лише сон,
Лиш маневри, полігон.
Не повірять, скажуть байка.
Прилипа́ від крові майка
І у вухах щось шумить...
Все було неначе мить.
Я лечу над полем бою,
На землі я вже не всто́ю,
Став я легший від повітря -
Голова наскрізь пробита...
А далеко десь у полі
Діти бігають на волі,
Раптом хтось із них відстав...,
Мою душу наздогнав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523971
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: Samkovitch