Коли ти пестиш мене словом,
Здається, я – метеорит,
Який розбився випадково,
Не знаючи, що він – граніт…
Коли ти пестиш мене словом,
Туманом сонце накрива…
А я дивуюсь знову й знову…
Яка п‘янка…полин-трава…
Коли ти пестиш мене словом,
Шаріюсь мовчки і тремчу…
Лякаюсь мого серця змови,
З тобою... ним же заплачу…
Коли ти пестиш мене словом,
Палаю, ніби у вогні…
Молюсь, щоб ти, хоч випадково,
Дощем з`явився уві сні…
Коли ти пестиш мене словом…
14.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523960
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: Лина Лу