ТРОХИ СУМНО

В  душі  –  пожежі  хлібні,
Свербіж,  мов  від  корости  –  
Нікому  не  потрібні
Мої  вірші  і  пости.

У  місті  проживаю.
Та  я  йому  байдужа,
Мов  та  кропива  з  гаю,
Немов  зів’яла  ружа.

Раділи  б,  і  не  кволо
Колеги  моїм  крокам,  
Якби  пішла  зі  школи,  
Лишила  б  їм  уроки.

Лиш  доні  тягнуть  з  дому.
Онукам  хилю  небо.
А  так  у  світі  цьому
Нікому  я  не  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523896
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)