Ти наближаєшся до неї як до принадливої планети,
на якій хочеш опинитися,
і захопленим мандрівником відкриваєш красу її континентів...
Ти входиш в неї завойовником,
а виявляєшся закоханим полоненим...
Стаєш більше ніж другом, - тим найпосвяченішим
перед яким відчиняються всі двері відчуттів
в найглибші в найприхованіші задоволення тіл...
І граєшся з нею фестивальною феєрією
перетворивши помешкання на місто кохання...
Відбуваєшся визнаним майстром живих рухомих скульптур
які безліччю поз прикрашають алеї вашого райського саду.
В якому ви зриваєте як квіти - поцілунки.
Де дано -
Смакувати як плоди земні насолоди плотські...
Розпалювати вогнища пристрасті, освітлюючи ними ніч...
Вибухати захоплюючими дух феєрверками...
І прокидатися сонячними тілами оголених ранків...
Розходитися стрілками годинника.
Та на відстані кілометрів -
шепотіти в телефонну трубку - люблю,
як пароль, мов молитву, яка відкриває рай для двох...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2014
автор: Микола Істин