Синє вино її ранків
падало вниз по гортані.
Цілував сну її ранки,*
цілував, ніби востаннє.
Келих за келихом вгору,
так п'янить від її хмелю,
що ледь не падаю з мору.
Просто напився я нею...
16.09.2014
* ранка - зменшене від "рана"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523765
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Микита Баян