Переміряла думки́ кроками...
Розігнала тривоги піснею,
бо звучала з таким спо́коєм,
що кімната враз стала тісною.
Мені б стати на мить птахою.
Ні, не птахою, а хмариною,
Зачепити зорю́-якора...
О, куди ж тоді я полинула б?
Переміряла думки́ кроками...
Заземлила їх мрій-надіями...
Солод-снів побажала донечкам.
Обійня́в сон...(без снодійного)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523732
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: zazemlena