Вставай синок
Прокинься синку, встань, не помирай,
Благаю українського солдата.
Хто, як не ти, зборонить рідний край
Від вічного лихого супостата?!
Тобі ще жить та й жить на цій землі,
Поглянь, синок, які сади співочі…
Без тебе недруг втопить все у млі
І в кабалі засліпить ясні очі…
Ти ж бачиш, як вчиняють вороги:
Мов варвари, рубають все під корінь,
Борись за Україну до снаги,
Доки у серці полихає пломінь.
Вставай, синок, і пісню заспівай,
Хай заніміють бісові гармати,
Та проторуй свій солов’їний плай,
Туди, де зачекалась внуків мати.
Я день і ніч за вояка молюсь,
Щоб горе промайнуло стороною,
Та, як і він, не скиглю, не здаюсь,
Обпалений проклятою війною…
15 вересня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523659
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Микола Паламарчук