Не ту чужу, що з постерів, з екрану,
І не колегу, і не з ресторану,
Не з мрій, не з марень чи дурману,
А ту єдину і кохану,
Яку давно назвав дружина,
Чиє ім’я, як пісня лине,
З ким мені скориться вершина,
І не страшить мене чужина…
Про ту, що недоспала ночі й ранки,
Як мучився й страждав без тямки,
Що, подарує ще світанки.
Й мене чекатиме на ганку…
Про ту, кому завдячую життям.
І хоч з минулого немає вороття,
Бо сплетено мереживо з ниття
Доріг, які дарує нам буття -
Я вдячний долі, що й на моїм путі
Була та зустріч, були очі ці,
Тепло яких, уже в дочці,
Із крапелькою щастя на щоці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523606
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: AKM