Себе питаю мимоволі
Хоч на душі давно дощить…
За віщо цей дарунок долі,
Сяйвом у темряві блищить?
Усі твої слова в долоні
Зберу…не вислизнуть із рук…
Щоби не впасти у безодню
Приречення, сердечних мук…
Складу у келих кришталевий,
Потім по краплі буду пить…
Цикути присмак мигдалевий
Уже передчуттям гірчить…
Та солодко туманить розум,
Втішаюсь…скоро вже мине…
Залишу невелику дозу
Для тебе, в пам`яті – мене…
15.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2014
автор: Лина Лу