Я Всесвітом впаду до твоїх ніг,
Зірву ключі у серці громом неба,
Я гостею з запилених доріг,
Прийду , коханий,із весни до тебе.
Нічого ,що вже бронзові дощі,
Вкривають душу і змивають біль твій.
Для мене ти найкращий на землі ,
Зберу в осінній кошик всі надії.
Хай димом полиновим загірчать ,
Минулі дні розлуки із тобою,
Та серце моє рветься і кричить,
Я вистрілю минулих бід набої.
Хоч восени і не цвітуть сади,
Та в душах наших, вірю, сад розквітне,
Зітремо грані нашої журби,
Повернемо своє щасливе літо.
15.09.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2014
автор: леся квіт