Весь день, як влітку, сонце гріє,
Проміння сипле ніжно – золоте.
Хоч свіжість вранішня легеньким сумом віє,
Та айстра під вікном ще радісно цвіте.
Іще сади - смарагдові, темно – зелені,
Ще вітер не зірвав з них жодного листка,
Стоять задумливо у полуденній ліні,
Лиш тінь від крони далі утіка.
Ще тішать ароматом пізні ягідки малини,
Не набридають хмурістю дощі.
Нагадують про осінь лиш жоржини
І павутинкою обвиті спориші.
Ніби на по́ступки іде сама природа,
Порушує свої закони і права.
Під забороною у вересня негода.
Панує на землі ще дух кохання і життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523414
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: TatyanaMir