За вікном цвітуть каштани,
Осінь... а вони цвітуть.
І не скажеш їм що рано,
Власне, не у цьому суть...
Подаруй тепло людині,
Коли холодно душі,
Сум, самотність в кожній днині,
А за вікнами дощі.
І не зчуєшся як раптом
Молодіє на очах,
І повіє ароматом
Цвіт, що вже давно зачах.
Не впізнати через хвилю,
Хто, здавалося б, помер.
Ти тепло у душу вилий,
Лиш... не потім, а тепер.
[img]http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/12/31.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2014
автор: Патара