Деревам тихо
Щось нашіптує Еол,
Зриває перші
Золоті листочки.
І комариний запал
Вже не той...
А очі нишпорками скрізь:
Де ж ті грибочки?
Зістарився в чеканні
Дід маслюк,
А поруч з ним
Сміливі маслючата.
Дарую посмішку їм
І беру,
Бо розумію -
Це лишень початок.
Та раптом погляд
Злякано завмер:
Грибок сміється...
Рижик...
Грибчик диво-чудо.
Колись ще в юності
Збирала...І тепер...
Ох, засолю -
Смачненькі будуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523367
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: zazemlena