[i] Тебе моя дорога не по нраву.
Своих сынов против моих в войну?
Так мы имеем кровь с тобой одну!..
Весь грех твой у тебя отнимет славу.[/i]
[b] [i]Людмила Дзвонок
У Путі слави не було ніколи:
Ославив він себе як КГБіст!
Йому б в психушці... діставати вколи,
А він підсів прогресові на хвіст...
Й тиранить світ спадковою шизою,
Відомо, більш як кільканадцять літ!..
Мо', хто в мороз потомною** зимою
Пхне, як Распутіна колись, під лід?!
Він славу топельця́ "снискал" по праву,
Бо ж нелюдям - не місце на землі!
Потопить в крові він й свою державу...
Те знають вже й дорослі, і малі! [/i][/b]
11.09.14
_______
*Навіяне:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523317
**Грядущий (рос.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523331
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: Олекса Удайко