та, хто дала йому в руки ніж тепер зважено тихо шепоче "ріж"
та, хто привела його сюди вже накликала холод - накличе біди
*
я заручник його божевільних вчинків
не обіймів чекаю - а відпочинку
його море мене наповняє сповна
і тону. бо немає у мене човна
його хвилі ріжуть, зривають, б'ють
може десь він теплий, але не тут
він міг бути Богом або царем
моїм трунком з м'ятою та імбирем
він красивий демон, холодний Брут
може хвилі гріють, але не тут
хай живе як хоче - всього доволі
я зустріну його /у дев' ятому колі/
*
та, що сидить на краю води вже накликала холод, накличе біди
та, що кричала мені про війну хай живе спокійно - а я тону
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523319
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: Помаранчева дівчинка