В мої очі ти так не дивись,
не знайдеш в них весни квітограю, –
не скажу я тобі: повернись,
не скажу я тобі, що прощаю.
Синя-синя, як світ, синява
переповнює серце коханням,
а з грудей, мов осколки, слова
вириваються хриплим риданням.
Біль образи і біла журба –
вже так мало мені до нетями,
мов квазарами, сіра юрба
палить серце докорів вогнями.
Най радіє приплюснута вись
і голубиться грань небокраю, –
не скажу я тобі: повернись,
не скажу я тобі, що прощаю!
Створено 22. 04 – 31. 05. 2004 року, м. Львів
Опубліковано:
1. Калинове вино. Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 71;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: «Коло», 2007. 724 с. – С. 435.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2014
автор: Т. Василько