Попіл

Надворі  підозріло  пахне  медом.  Надворі  медом.  
Незвіданість  як  якась  патаємна  рушійна  сила  під'юджує  тебе  на  ветхі  вчинки,  які  згодом  можуть  виявитися  чи  не  найміцнішою  опорою.  І  ремствувати  опісля  чергової  нагоди  пройти  повз  цієї  незвіданості  ти  будеш  лише  на  себе.
Мрії  відчайдушні  -  то  є  мрії  від  пульсуючого  на  повну  гучність  серця.  Сумніви  -  ніби  опік  довіри,  зрада  -  пожежа  для  неї.
Все  на  світі  цім  дивовижнім  є  тлінним,  але  завжди  залишається  попіл.  Історії    ніколи  не  закінчуються,  усе  лише  продовжується.  І  затяті  зрадники  теж  бажають  довіри,  бо  всі  ми  створіння  людей.  
Світ  -  то  герой,  що  не  хоче  бути  знищеним,  тим  паче  -  забутим.  Світ  прагне  бути  схожим  на  орла,  бути  там  же  граціозним  і  прикутим  до  свободи.  Він  переживе  зраду,  але  без  довіри,  навіть  вутлої,  до  краю  спуститься.  І  в
                                     п
                                   а
                                 д
                               е.
Коли  пахне  медом,  чекай  зради.  Бо  життя  -  то  платна  послуга.  І  довіра  завжди  йде  з  додатком  поцілунку  Юди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523248
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2014
автор: Doll