Золото осені! Небо мов квіти!
Пада пелюстя із ніжної просині -
У вишиванці ступає по світу
Дівчина-диво сріблястими росами.
Де ж ти вродилась, краса вереснева?
Хто ж біля кіс твоїх, діво, чаклує?
Сиплять дукати-дарунки дерева –
Сонечко пісню співає святую...
Я поспішаю. Та ні ж - зупинюся:
Хвилечку, трішки загляну на тебе,
На пісню, заплетену в кісоньки русі,
На ніжні очиці бездонного неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522887
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Grigory