Я знову зорі рахувала...
Надійно, спритно, по одній.
В душі лиш музика звучала...
Чи може то душа у ній?
Так мілко стало в океані
Думок, надій на сподівань.
Віддам я роздуми банальні
За чесне серце без вагань.
Для вітру коси розпустила...
В обличчя місяць світло ллє...
Я всіх за все давно простила,
Та не займайте що моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522866
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Inness911