Не калина, ой, то не калина
У червоні коралі вдяглась,
Козаку то нелюба дівчина
У далекі шляхи подалась.
Подалася у пошуках долі —
Забриніли очиці в сльозах,
Наче ягідка, кинута в полі,
Затремтіла одна на вітрах.
На вітрах поривань і розпуки,
Нездійсненних бажань, самоти.
Поклик серця вколихував муки
І манив у далекі світи.
У світи, де немає страждання,
Загадковістю дух пломенить,
Де незраджене світить кохання,
Кожна нота душевно бринить. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2014
автор: Lana P.