Зрозумій, що нема вже тієї душі, за якою ти же́нешся
І нема тих яскравих видінь, до яких ти тя́гнешся
Вже давно забулись слова, що колись були сказані
Не існує вже тих почуттів, якими ми були зв'язані
Вже загоїлись рани і зло, що давно були за́вдані
І закриті назавжди шляхи, що були ще за нашої пам'яті
І не буде більше ночей, де ми разом губилися в спогадах
І забуті навіки тепер, наші дні наповнені солодом
Я не ве́рнусь...прошу, не борись, бо ті ми це лиш відголос пам'яті
І я вдячна тобі за цю мить, за красу, час глибокої радості
Я зробила усе, що змогла...та знання не дають нам відповідей
Я можливо уже і не та, наш час вийшов...але...шлях освітлений
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522840
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Vikki