Прокинулася раз,
розплющила очиці..
і носом чую - газ,
і стогін десь вовчиці
лунає...
Не можу я збагнуть,
не можу я поняти,
як міг мене так обмануть,
щоб газ мені ввімкнуть,
а разом з тим кохати.
Не знаю...
Брожу я у думках,
куди я мчу - не знати.
по втрачених стежках,
мабуть, тебе шукати.
В міліцію шоб здати.
За газ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2014
автор: Божий Дар