Удосвіта я встану в ту годину.
коли все спить, лиш я і тишина…
Коли туман окутує долину,
а ліс вкриває біла пилена.
Вже сонце встало. Бачу я картину:
туман парує в гору із ставка.
І освіжає, цю осінню днину,
вже прохолодна, вранішня роса.
Чарує все мене у цю хвилину:
багряних чорнобривців красота.
І те, як стиглу у дворі калину,
прибрала осінь жовто-золота…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522639
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2014
автор: Ганнуся Станіславська