Думи мої думи,горе мені з вами,
Чому ви сумні́ї,чому ви тяжкі́ї.
Як же зараз ля́чно бачити «оча́ми»
Чу́мнїі та чо́рнії дні на Украї́ні.
Де луги зазелені́ли,
Де лани пшени́ці,
Кляті люди полони́ли
За мізерні гри́внці
Тут мораль немає ша́ни,
Тут кати рего́чуть з ка́мер.
Тут підступні «люди –бра́ття» глаголя́ть з листка́ми.
От такі-то Славних Пре́дків «Пра́внуки пога́ні».
Ва́жко ,ва́жко в нашім кра́ї сьогодні на дни́ні
І надія та прокльо́ни лунають дони́ні.
Як же хочеться як за́вжди звеселить народу
Та не дасть сьогодні пу́ти
Розірвать на схо́ді.
Лю́де наший, схамени́ся,
До нас ворог пли́не
І немає йому кра́ю у нашій Вкраї́ні.
Ми повста́немо за Бога,
За вірність свобо́ді
І покажем всьому сві́ту
Слов’янської во́лі.
Зброю сло́ва та свобо́ди,
Козацького стро́ю,
Щоб товариш із Моско́вії
Не зламав настро́ю.
Будем всі ми борони́ти нашу свобо́ду ,
Щоб украї́нці в Украї́ні мали завжди во́лю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522619
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.09.2014
автор: selenalab