Ця любов вимагатиме жертви без зайвого поспіху,
Як бубнявіє шкіра за кільки годин до дощу,
Так і серце виношує кулю задовго до пострілу...
Ти щось чув про це, любий? Я знаю, що ти про це чув.
Як палала жага - так палатимуть потім свідоцтва
Незаслужених радостей і неіснуючих свят.
Пив мене мов вино, а тепер - тишком спльовуєш оцтом.
Ампутовані мрії...як довго вони болять?
Знаю все наперед, до одного ж не буду готова -
Як любов, мов чужа, враз поставить питання руба…
Серце вміло виношує кулю не знати для чого,
А під серцем – нікого. Нікого під серцем, любий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522496
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2014
автор: Ольга Кричинська