Брехня й на крок не відступає,
Вона в ладу із кожним з нас:
Комусь здається тихим раєм,
Комусь – то помста в котрий раз.
Щоб не робив і де не жив би,
Вона з тобою назавжди.
Й «тузи козирні» із фейс-клубів
Їй навіть служать, як раби.
Не раз, втішаючи у горі
Когось від болю чи жалю,
Їм простягаючи долоні
Зрадливо тулимо брехню.
Як не діли: по благородству,
Чи по таїні чорних справ –
Брехня завжди потрібна людству,
Без неї світ давно б пропав.
В брехню занурені по вуха
З роздратуванням кричимо:
«Промовчав я заради друга!» –
То ж брешемо, як й мовчимо.
Я піднімаю келих бренді,
Із задоволенням знов п`ю
За молоду, як завжди, Леді,
За нестаріючу Брехню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522447
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Г. Король