Не розколише дощ мого мовчання,
як вітер зір ясних не стрепене,
усе життя живу одним чеканням,
що лихо ось-ось лихо промайне.
Нема того і, начебто, не буде,
що йменням названо колись твоїм,
хоч слово дав усе й про все забути,
та не дають забути солов’ї.
Ще день, ще ніч – замре жива природа,
ошуканцем впаде достиглий плід,
мені, а може, і усім в угоду
мовчання згіркле оповиє світ.
Створено 2. 08. 2004 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 71 – 72.
[i]Музика: Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522129
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2014
автор: Т. Василько