***

Життя  -  театр  абсурду  з  найкращими  акторами.
Я  проходжу  через  театр  наче  тінь.
Люди  залежні  римами,  ломками.
Люди  хваляться  досвідом,  люди  тупі.

Кожен  із  нас  мікрокосмос  чи  всесвіт.
Кожному  з  нас  дано  любити  і  бути  любленими.
Та  згадаймо  про  те,  що  ми  не  безсмертні
і  нам  не  завжди  любити  і  бути  любленими.

Розмови  про  долю  -  тупо  ніщо.
Минуле  й  майбутнє  -  тупа  ілюзія.
Ми  віримо  у  все  буде,  було.
Ми  вірим  у  все  і  тому  ми  лузери.

(с)  Стас  Ткачук

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522105
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: Стас Ткачук