КРАСНЕНСЬКІ ЗУХВАЛІ ЧАСТУШКИ.

Чому  Красненські?  Тому  що  вони  розпочинають  свій  шлях  із  cела  Красного  Згурівського  району  Київської  області.  Частушки  -  це  особливий  вид  мистецтва.  Це  не  просто  спів,  де  всі  стоять,  як  укопані  і  виконують  номер  за  українською  приказкою:  "Наше  діло  півняче  -  прокукурікав,  а  там  хоч  і  не  розвидняйся”.  
Частушки  -  це  скоріше  "шоу"  жваве,  веселе,  динамічне,  з  пританцьовуванням,  спрямоване  на  те,  щоб  викликати  у  слухача  чи  глядача  посмішку,  радісний  настрій,  тобто  все,  що  сприяє  поліпшенню  здоров'я  людини.
Колись  дивився  телепередачу  із  спогадами  про  нашого  тренера  Валерія  Лобановського,  де  говорилося,  що  ще  в  союзні  часи  непереможною  командою  в  чемпіонаті  СРСР  по  футболу  був  московський  "Спартак".  У  передматчовій  настанові  наш  геніальний  тренер  говорів:  "Всі  говорять  -  непереможній  дух  Спартака,  дух  Спартака,  Дух  Спартака.  А  давайте,  хлопці  ми  сьогодні  цей  дух  із  них  витрясем!"  Наші  динамівці  тоді  виграли.  Частушки  для  автора,  як  діти  в  сім’ї  -  є  свої,  а  є  й  прийомні.  Але  всі  вони  уміють  говорити  українською  мовою.  Я  як  батько  Цих  частушок,  хочу  звернутись  до  того  відчайдушного  колективу,  який  візьметься  їх  виконувати:
А  давайте,  шановні,  із  глядача,  чи  слухача  витрясемо  усмішку!  
З  повагою,  
Володимир  Новосільський



Красненські  зухвалі  частушки  від  Володимира  Новосільського

Раз  із  вудкою  сиділа
Я  на  березі  ставка,
Карася  зловить  хотіла,
А  спіймала  рибака.
(Всі:  Та  невже?!  )


Арія    рибака.                                          (трохи  пришелепувато)
Чуб  у  мене  випадав,
Я  відновлювач  дістав,
Мазав,  як  написано  -
Стала  більша  лисина...
(Всі,  удавано  співчутливо:  Ой  лишенько!  )  

Прорубав  вікно  в  Європу
Цар  Петро,  щоб  торгувать.
В  це  вікно  ми  можем  плюнуть
Та  ще  дулю  показать.
(Один,  свариться  кулаком  "А  ми  такі!  )

Ми  із  Ради  репортажі  
Бачим  мало  не  щодня,  
Там  нардепи  в  дикім  ражі,
Наче  в  псарні  йде  гризня.
(Один  -  Гав!  )

Привіз  вила  свої  в  Київ,
Чи  злочинець,  чи  дурний.
Його  треба  гнать  в  три  шиї,
Хай  розносить  з  купи  гній!
(Один  -  І  не  інакше!)  

У  їдальню  він  забрів,
З  апетитом  попоїв,
Тепер  з  радістю  в  очах  
Цілий  день  сидить  в  кущах.
(Ча-рів-но!)

Їхав  шофер  не  "помалу",
Та  машина  щось  "зачхала".
Розібрав  водії  машину  –  
Зрозумів:  нема  бензину.
(Один  -  Це  буває!  )

Тітко  Зіно,  а  Ваш  син  
Із  каністри  пив,  бензин,
А  тепер  уже  півдня  
Іномарки  доганя.
(Тітка  Зіна  -  Ось  я  йому!  )

Через  наші  "дикі"  ціни
Нам  костюмів  не  купить.
Не  хвилюйтеся,  мужчини,
Будем  голими  ходить!
(Та  невже?!  )

Папа  Карло  заспівав
I  жінок  за  душу  взяв:
Скиньтесь,  пані,  на  поліно,
Зроблю  кожній  Буратіно.
(Один,  плаксиво:  -  Бідний  папа!  )  

Полюбляють  при  нагоді
Шкірку  з  сала  земляки,
Тому  й  вивели  породу:
Одна  шкіра  І  кістки.
(Один  -  Смачного!)

Подививсь  на  ринку  ціни,
Стала  дибом  вся  щетина  –  
Скоро  в  селах  I  в  містах  
Будем  висіть  на  хвостах
(Один  -  Може  бути!  )

Мій  миленький,  дорогий
Подаруй  рейтузи,  
Буду    з  радощів  стрибати
Вище  кукурудзи!
(Один  -у-у-ух!  )

Що  за  вибух  в  нашім  краї
Струсонув  увесь  район?   (Половина  виконавців)
Це  в  сусіда  у  сараї
Лопнув  з  брагою  бідон!   (друга  половина  виконавців)
(Один  -  А  жаль!  )

Лікуватися  на  грязі
Посилають  в  дальній  край,
У  нас  грязі  вистачає  -
Роздягайся  і  лягай!
(Один-  Чу-де-са!  Ча-рів-но!  )

Як  в  Миколи  гроші  є,
То  й  копійки  не  проп'є,
А  як  вип'є  на  дурняк,
Тоді  гавкав  на  собак.
(Один-  Г-р-р-р!  )

У  Івана  в  носі  свище  -
Вчора  дуже  перебрав:
Чхав  на  кожнім  попелищі,
Усі  купи    розгрібав!
(0  д  и  н  -  Ап  -  чхи!  )

В  глуху  північ  НЛО
До  Галини  забрело,
Переспало  з  нею,  кляте,
І  з'явились  енелята.
(Один-  Догрались!  )

Через  «трохи»  НЛО
Як  прийшло,  так  і  пішло,
Тепер  плаче,  дурнувате:
Аліменти  Галі  платить.
(А  шо  ж  воно  хотіло?  )

З  телепередачі  (перероблена)
А  мої  шість  кавалерів
Всі  порядні:  
Два  горбаті,  два  шмаркаті,
Два  припадочні.
(Один:  Багата  наречена!  )

3  телепередачі  (переклад)
З  неба  зіронька  упала
Прямо  милому  в  штани,  
Не  біда  що  все  пропало,
Не  було  б  лише  війни.
(Один:  ми  за  мир!  )

А  мій  милий,  як  теля:
Дійку  ссе,  хвостом  виля.
А  жінкам,  таким,  як  я,  
Треба  мужа-бугая.
(Один:  Хай  щастить!  )

Галя  з  міста  прибула,
З  нами  не  балакає,
Три  дні  десь  там  побула  –  
"Чтокает"  та  "какает"
(Один:  -Іч,  яка!  )

Із  щоденником  з'явився  
Син  Андрійко  в  кінці  дня,
Тато  в  нього  подивився  
І  почав  знімать  ремня.
(Один:    Татові  методи!)

Ми  роботу  свою  знаєм
І  працюємо  залюбки:   перероблено
На  даху  кілком  махаєм  –  
Розганяємо  хмарки.
(Один:  Може  й  пенсію  дадуть?!)

Я  на  пенсію  піша,
В  міні-юбку  вбралася,   З  телепередачі
А  на  танцях  побула  –  
Сексу  забажалося!
(Один:  -  Помолоділа!  )

Я  купив,  собі  кашкет  –  
Потепліло  в  хаті,
Ґудзики  на  хутрі,
Козирок  на  ваті.
(Один:  У-ух,  жарко!  )

(інша  мелодія)
Ой,  доярочки,  здорові  були!
Ви  ж  надої  до  рекорду  довели  -
Надоїли  за  лактацію
Лиш  котові  на  хлебтацію!
(Ото  удій!  )

Ми  частушки  проспівали,
На  недоліки  вказали.
Треба  так  попрацювати,  
Щоб  усі  ліквідувати.  (Два  рази)

На  фінал:  
В  селах  орють,  сіють,  косять
Та  спішать  всі  уперед,
Якщо  гарно  нас  попросять,
То  утнем  ще  й      "Лісапед"

Автор  щиро  бажає  всім  виконавцям  творчих  успіхів!  

Хай  вам  щастить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522102
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 07.09.2014
автор: Савич