Прокинувсь ранок тихий-тихий.
Неквавпно вії підійма.
Здається скрізь зникає лихо,
І день нам щастя обіця.
Осіння диха прохолода.
Повітря має тонкий смак.
І новим курсом йде природа.
Чимало є тому ознак.
То не біда, що матіола
Запахне в згадках, чи у снах.
Така краса тепер навколо.
Хіба це скажеш в двох словах?
Висить на гілці павутинка
Така тонесенька, слабка.
Гойдає вітер, як дитинку.
Вона тихесенько дріма.
Співає він їй колискову.
Вчуваю ніжні й я слова.
І затихає все навколо...
Дрімота вії закрива.
Не спали очі цілу нічку.
Твої вчувалися слова.
Даремно ніч горіла свічка...
Хай в сні хоч збудуться дива.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522085
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: Н-А-Д-І-Я