Це йшов уже
Довжезний третій рік
І ще нулі до нього дописати
І тиждень, як пройшов вже Новий рік
Не будем голосити
Та треба починати
Ось уявіть історію таку,
де корабель у небі височить.
Де вітер паруса вже з боку в бік гойдає,
де капітан знесилено кричить
Та де матроси ром собі шукають.
Де світ, це казка загадкова
Істоти різних видів неземних
Та небо тут завжди багрове
І де немає дзеркал вже кривих.
Це світ, де мирно всі живуть
І тут добро відіграє важливу роль
Де кожен із людей собі кричить
Де кожен тут постійно собі троль
Зібравши всю команду в кораблі
Та приказавши всім піратам, капітан
Накази всі невидались легкі
Хоч силу й дух потрібно вже тримати.
І крикнувши своїм хриплячим гулом
Усі матроси порозбіглись хто куди
І автор нас знайомить з капітаном Сулом
Нехай показує усі направлені шляхи.
"Тримайте курс на острова трикляті!"
"Там завжди дами та скарби повсюди!"
"Ми загребем собі ці всі дарунки!"
"І більш не знайдуть ні худоба й люди!"
Корабель собі відчалив від Гавані
Та дружно всі взлетіли в небеса
І по маршруту летячи кругами
Такі прекрасні й чарівні ці чудеса.
І пролітають острова повз них забуті
Метеорити роблять з того хвіст
Велетні в пещерах вже закуті
А в капітана лиш з собою хист.
"І впереді видніються вже гори!"
"Це острова трикляті нас гукають!"
Нажаль не встигли всі вони прибути
Бо вороги з постійних місць чекають.
Відчутно було, як летить вогненна
Та попадає куля в парус корабля
В капітана вже душа безсмертна
Сил поправді вже боятися немає.
Далі буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522049
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: Arthur Savchuk