До вас звертаюся, мільйони,
хто ще і нині міцно спить,
прокиньтеся і бийте в дзвони,
єднайтеся і не мовчіть.
Допоки будемо мовчати,
то мати будемо АТО.
Війна! Війна прийшла до хати!
Хто з влади визнав це? Ніхто!
Де правда та, що суд свій верше,
гаранти миру? Їх нема.
А Путін всьо́му світу бреше.
На носі «русская зима».
Хто нині нам допомагає?
Надія – на себе самих.
Хто віру й волю в серці має
нехай підтримає слабких.
Хіба дарма́ ми гартувались
під час майданів у вогні?
Хіба послабшали, зламались
під Іловайськом в пеклі? Ні!
Хіба могли ми уявити,
що з’їде з глузду «старший брат»,
і будуть гинуть наші діти
від ЗРК системи «Град»?
І, хто зупинить батальйони
«Бісівскі» й нелюдей отих?
То вже прокиньтеся, мільйони,
бо нині спати, це є гріх!
04. 09. 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521935
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: natali.voly