Йой,бринить смутком сопілка!
Йой,як там волає!
Кіть ся ламле суха гілка-
Друга виростає.
Йой,от плачу впухлі вочі!
Йой,болить серденько!
Мрії,мрії вы дівочі,
Былись те близенько...
-Шо ся,люде,такой стало?!
Шо ся ізробило?!
Комусь зимлі было мало?
Бы тя в нюй зарилі!..
Кляне мати,кляне ненька.
Гріх то превеликий.
Чо робиті юй старенькуй?
Як типирька житі?
Йой,чого бринить сопілка
Смуточком волає.
Наречена плаче,дівка,
Звістоньки немає
От милого другий місяць.
Може-його вбили.
-Ці виновних хоть повісять?!-
Ниська ся просилі...
Бог терплячий,та недовго
Вам ту пановаті!
Бог накаже Вас так строго!..
Лем чом плаче маті?..-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521860
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2014
автор: Джаннет Даклін