Дуже сумнівався,
але все ж таки вирішив викласти, цей «вірш» написав на одному диханні в
принципі майже не редагував, чекаю Вашої думки. Попереджаю це вперше я щось «написав»
і хочу почути реальну критику.
Що на вкраїні любий друже?
Чи там джурчать струмки ?
Чи може там співають молодички
Гарненькі і веселі пісеньки?
А може там весілля гучно грає?
Цимбали і трембіти гомонять?
Чи влітку там в Криму Татари
Немножко бешкетують та гремлять?
Чи є любов і радість в Україні?
Чи радується і кохається народ?
Скажи мені мій друже милий
Чи все є так, або «наоборот»?
Не знаю, що тобі сказати…
На Україні зараз як завжди
На самій плодородній ниві
Війна і моляться жінки
Біда прийшла від куди не чикали
Хоча не треба говорить
Чикали ми і знали,
Але бажали себе задурить
І знову кров і біль утрати
На нашім краї, в нашій стороні
І знов москва проклята
Вбиває наших і своїх
Питання є одне у нашім краї
Чи встоїм в даній боротьбі?
Чи зможемо ми всі протистояти
Новій навалі – путінській чумі ?
Ми є народ і з Божою силою
Ми мову не забули пам’ятать
І сила є і всі ми тут єдині
Але часу немає, що сказать…
Ми знаємо, що буде завтра
Що післязавтра буде мир
А після цього з Божою силою
Ми встанемо з колін і будем жить
І будем йти туди де світло
Де світлий процвітаючий народ
Де щастя, де ми всі єдині
І в центрі де людина й Бог
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521820
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2014
автор: zhdimazh