Любити, ненавидіть, пробачати...
І знову в серці запала любов.
А скільки ж раз вона була проклята.
Та час її лікує знов і знов.
І зранене серце оживає.
От шрами в непогоду так болять.
А серденько в которий раз прощає.
Хоч ще не оговталось від проклять...
А мрії повертають так уперто
Туди, де будували тихий рай.
Надіємось, що все живе, не стерто.
І молимося, просим : не зникай.
І знову поцілунки і обійми.
І клятва, що так буде повсякчас.
А час проходить, знову нові війни.
На цей раз, ніби вогник вже погас.
Сердечній доброті нема обмежень.
Воно існує, щоб все пробачать.
Воно не може дати застережень,
А здатне лиш боліти і мовчать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521560
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Н-А-Д-І-Я