ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…
Він був веселий і успішний.
З дитинства спів гучний любив.
І ось війна… І вість невтішна –
Життя на сході загубив.
Він добрим був і другом вірним.
Вкраїну в серці й думах мав.
Любив дієво, не позірно.
Їй молоді роки віддав.
Спочатку на Майдан подався,
Його покликав волі стяг.
Лишивши бізнес, там зостався,
Хотів нового він життя.
Як в дім прийшла війна-шуліка,
Узявся волонтером буть.
Возив пайки, медичні ліки,
Вдягнуть вояк старався, взуть.
А потім в військо записався,
В «Дніпро» подався воювать.
Стояти до кінця поклявся.
Бо хтось же мусить там стоять!
Стояв, доки його снарядом
Із РПГ не пройняло.
Друг Парасюк зоставсь позаду.
А він... У згар, як не було.
- Чому ж найкращим треба вмерти,
Піти до неба, як птахи?!
Своє життя дають у жертву,
Щоб краю жилося віки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)